Щоб потрапити знов на осінню вулицю,
що пам'ятає надію й прощання,
тінь засинає у синіх автобусах
і прокидається в жовтих трамваях.
Йде і не може ніяк зневагоміти,
навіки прикута до тротуару.
Між примовклих будинків важчають подихи,
напівзорі із кленів падають.
Листопадова тінь опирається холоду,
в безвиході хоче у тепле вірити.
Світло сховалось у тьмі за віконницями,
тінь зачекалась, бездомна й покинута.
Блідне й чекає наївно голосу
з дому, де бачила світло востаннє.
Та чує тільки баси автобусів,
тремтіння землі під трамваями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2025
автор: Мертвий дуб