Моє тіло хоче лише його рук,
І мені однакові сотні спокут,
Яких міг зазнати кутик його губ.
Я з-під полу бажаю лиш його рук,
Не зважала я на дотик інших рук,
Бо лиш в його я відчула серця звук.
Це була мить коротша ніж звук.
Коли я збагнула що моя смерть від твоїх рук.
Іди, іди, і не вертай, я постараюсь знайти свій рай
Я спробую пройти сотні доріг не бачачи твоїх повік.
І я готова зректися всіх разючих спокус,
Пройти всі дороги й перерізати кожен кущ,
Готова спалити все дотла і зібрати знов,
Але достоту не готова, бачити тебе знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Автор Ка