Діло йде до насолоди,
Коли знаходиш ти пригоду,
На дупу власну ти свою,
Відчуваєш наче ти в раю,
Але насправді ти в аду.
А як туди попав не знаєш,
Ти наче в кожного питаєш,
Але насправді тобі поради не потрібні,
Бо ці поради уваги твоєї негідні.
Просто хочеш щастя, спокою собі,
Та правда не там його знаходиш.
А знаходиш лише вигляд спокою і блаженства,
Але насправді там його нема,
І як така дурная голова,
Цього не розуміє?
Насправді вона все розуміє,
Бо на пристрасті лише хворіє,
Які ведуть її страждати,
А вона від насолоди може лиш волати.
Тому ми знаєм все,
Хоча думаєм, що знаєм,
Просто від пристрастей страждаєм,
Які нас ведуть фальшивим раєм,
Від чого ми й завчасно помираєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Олег Майнд