Сонце встає над лісом вогнистим,
Промінь тремтить над землею живим,
Струмок пробудився, як срібло іскристе,
Тихо співає під небом ясним.
Він ллється в долину, легкий і прозорий,
Збирає росинки, мов скарби малі,
А сонце сміється, тепле й просторе,
Зігріває струмок у вранішній млі.
Разом вони малюють картини —
Золото й срібло в обіймах води,
Сонце струмку дарує хвилини,
Щоб линув він радо крізь дні і сади.
І струмок, мов дзвіночок, виблискує в трави,
Танцює в промінні, співає, живе,
З сонцем, що світлом торкає ласкаво,
Їхній дует усе далі пливе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Олександр Хомяк