1.Келих п'янкого вина
зігріє губи мої й душу .
Для когось вже не новина ,
що тільки я все змінити мушу .
До кісточок вітер пронизує
і втома валить тіло в сон.
Ми дали задню поміж кризами,
В останній стрибнувши вагон.
(приспів)
Куди нас потяг з тобою несе?
Лише кохання знає.
Ти маєш шанс попри все .
Який нас тримає .
2.Я за тобою хоть на край,
Зупинок нам не треба .
Лише сильніше обіймай ,
радію я до неба .
На потяг наших почуттів
білети непотрібні .
І зайвих досить нам вже слів,
вони такі нестримні .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Виктория Покора