Мова


Мова  –  кухар,  бо  готує
Та  годує  почуття.
Мова  –  лікар,  бо  лікує
Їх  впродовж  всього  життя.

Мова  –  вчитель,  бо  навчає,
Як  на  цьому  світі  жить
Тих  лиш,  хто  її  вивчає
Завжди,  не  лиш  певну  мить.

Нації  код  програмує
Мова.  Тож  і  програміст.
Будівельник,  бо  будує
Також  між  людьми  той  міст,

Що  єдна  їх  між  собою,
Де  би  кожен  з  них  не  був.
Командир,  бо  до  двобою
З  ворогами,  хто  прибув

На  війну,  всіх  закликає,
Щоб  ущент  їх  подолать.
Адвокат,  бо  захищає,
Як  є,  що  судді  сказать.

Гарно  мовити  навчає.
Тож  також  –  логопедист.
Нею  всяк  пісні  співає,
І  тому  вона  –  й  артист.

Мова  –  це  поет.  Він  нею  
Пише  вірші  залюбки
Та  поширює  землею
Через  зазвичай  книжки.

Мова  –  вихователь.  Нею  
Він  виховує  малят
З  добрим  серцем  та  душею  –  
І  дівчаток,  і  хлоп’ят.

Хай  би  ким  на  світі  цьому
Не  робили  би  всі  ми,
Мову  маєм  знать  на  ньому,
Адже  зовемось  людьми.                                            



Євген  Ковальчук,  02.  03.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Євген Ковальчук