Так казав мені колись мій прадід.

Кожна  людина,  як  духовна,  мутна  субстанція,
Бо  у  неї  є  два  протилежних,  трепетних  духа:
Ангел  охоронець  ,  інший  -  із  репутацією
Біса,  лукавого  для  халеп,  розгула  й  задухи.

Ліве  око  і  ліва  долоня  ближче  до  чорта.
...Чухаються,  то  -  плакати    людям  обов'язково,
Віддавати  гроші  рукою,  серцю  мати  горе.
Діє  це,  не  тільки  на  мозок,  свідомість  нервово.

...Є  повір'я  таке  -  не  просте  для  учнів,  студентів:
Заборонено  брати    білет  лівою  рукою!
Біс  підсуне  самий  тяжкий,  змовний  для  інциденту.
Розум  підведе,  що  пам'ять  його  стане  пустою.

А  праворуч  -  дух  добрий  живе,  тут  усе  навпаки...
Праве  око  чешеться  -  в  людини  на  більшу  радість.
Права  долоня  одерже  гроші,  якись  мидяки...
Правда  це  чи  ні!?  Так  казав  мені  колись  мій  прадід!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Маг Грінчук