Пробач мені, мамо, колись обіцяв
Що всю цю війну буду збоку стояти
Згадалось, так міцно колись обійняв,
Пішовши не більше на рік у солдати
Пробачте, малеча, що гру не дограв
Що десь запропали мої руки й плечі,
Що в грі вас веселій я не упіймав,
І ще за дрібні, та важливі всі речі
Пробачте і друзі, не сядемо вже
Разом із гітарою, тою на плечі,
Я вже не співатиму, військо чуже
Залізло у хату, тепер не до речі …
Дивлюся у небо, лелеки летять,
Дурненькі, втікайте, тут скрізь небезпека,
Але ж прилітають, гніздечка мостять,
Додому так хочуть попасти здалека
Дивлюся, хоч очі щось вже застеля,
Немає вже сили дивитись у небо,
А ще голоси якісь чути здаля
Мені б ще назад. Мені дуже так треба …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Дружня рука