Я подарувала тобі оберіг,
Тебе нема, і я не знаю чи ти його беріг.
Тепер, коли тебе нема, то я - одна.
Падаю все глибше і не бачу дна,
До якого може дотягнути, хоч чиясь рука.
Проте, спогад про себе ти в мені зберіг.
Отак бува, коли не вистачає слів,
Коли слова, бережеш як оберіг,
Ти захищаєш людину від доріг,
Де не ступало твоїх ніг.
У серці бережеш той оберіг,
Який від мене ти зберіг,
Але мене для себе ти не оберіг
У цьому плані,
не бачили мої ноги твоїх доріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Автор Ка