Я зна́ю, за́втра у ме́не зно́ву свя́то.
Ні в ко́го нема́є сті́льки святко́вих днів.
Моє свято – стояти... Тебе́ чека́ти.
Це важливі́ше буде́нності слі́в та сні́в.
Десь у вікні не замовка́тиме роя́ль.
Ти зачіпа́тимеш мене плаще́м із ли́стя.
Десь доще́м пробігатиме радість і печа́ль.
І ра́птом: я О́сінь. А ти хто́? Назви́ся ….
Я вдивлятимусь дале́ко – дале́ко.
Я зна́ю, зві́дки і куди́ йти́меш ти.
Я ви́вчив ко́жен кущ, бері́зку, смере́ку.
Я бе́з зу́стрічі звідси не змо́жу нікуди піти́ …
Що ж робить вітер з твоїм волоссям?
А він дивак ... радіє то́му, що й ти́.
Мені́ на мить чому́сь на́че здало́ся:
Йому обра́зливо. Вона не поміча́є його́ ходи́ …
Десь у вікні не замовка́тиме роя́ль.
Ти зачіпа́тимеш мене плаще́м, зро́бленим з листя.
Десь доще́м пробігатиме радість і трі́шки печа́ль.
І ра́птом: я О́сінь. А ти хто́? Назви́ся ….
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Дружня рука