КІТ СМЕТАНА
Дуже любить кіт Сметана малювати.
У будинку має він свою кімнату.
В ній диван м’який, де спить собі Сметана,
Стіл з вазонами, підлога дерев’яна.
При вікні мольберт стоїть ще і підрамник
З полотном, малює кіт на ньому ранок
Або квіти, дуже любить ці рослини –
Маки, соняшники, братчики, жоржини.
Ось і нині, тільки з ліжка кіт піднявся,
До улюбленої справи зразу взявся.
Жовту квіточку почав він малювати.
З нею сонце крізь вікно ввійшло до хати.
Як довершив кіт роботу, усміхнувся,
Фарби визбирав з підлоги, потягнувся.
Вимив руки і пішов до кухні їсти.
Пані Злата попросила його сісти –
За столом. Коту смаколики поклала.
З новим днем свого Сметану привітала.
- А зайдіть, - кіт їй сказав, - в мою кімнату.
Там для вас нова картина, пані Злато!
- Так?
Пішла. Кіт корм узявся наминати.
- Гарна! Дуже! – пані крикнула з кімнати.
ЛИСКА РУДЬКА
Одягалась Рудька,
Як жінки сучасні,
Мала джинси, худі
Та футболки класні.
Зраночку по лісі
Бігала, стрибала.
Вдень бульйон варила,
Блузу вишивала –
В хаті-нірці. Лампу
Мусила вмикати,
Щоб стібки на блузі
Вправні залишати.
Місяць гладдю шила
Лиска різні квіти –
Маки і волошки,
Жовті первоцвіти.
Як їй все вдалося,
Радісно зітхнула,
Викупала тіло,
Блузу одягнула
Та й пішла по лісі –
Легко кроки клала.
Всі її хвалили!
Всі її вітали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)