Два обличчя часу



Минуле  –  тінь,  майбутнє  –  привид,
Лише  сьогодні  –  наше  зерно.
Хто  сіє  мудрість  –  той  буде  жнивом,
А  хто  розтратив  –  впаде  на  дно.

Біжи,  не  бійся,  але  й  не  квапся,
Зупинись  на  мить  –  і  вслухайся  в  час.
У  серці  тиша  стає  скарбницею,
Де  з  неба  світло  прийде  до  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2025
автор: Олександр Хомяк