Що є бездумним за цю боротьбу,
Де ворог – кожен день твого життя?
Минуле тягне душу у журбу,
А майбуття – мов тінь без вороття.
Ти рвешся в бій з годинами щодня,
Та час незламний, він – сліпий суддя.
Даремно шлях до втечі ти знайдеш,
Він зникне в мить, як тільки підійдеш.
Не зупинити плин гарячих літ,
Не втримать світ у своїх долонях.
Життя твоє видно аж на скронях
І кожен день дає тобі привіт.
Воно саме підкаже, як іти.
Де була прірва, там будуть мости.
Звільнивши серце від важких тенет,
Життя підкаже шлях в скрутний момент.
Тож досить битись – це твоє життя,
Прийми цю мить та прожени журбу
Минуле – прах, дивись у майбуття,
Живи тепер, забудь про боротьбу.
Мирослав Манюк
02.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2025
автор: Мирослав Манюк