Час наступить золотий,
Як у нас мине війна,
І в наш рідний, дорогий
Край, мов красная весна,
Прийде мир і більш повік
Нас не кине, не піде́.
Буде він із нами вік.
Мир до нас уже іде.
Чую кроки я його
Так, немовби передзвін.
Протягом життя всього
Будемо вона, ти, він,
Я – усі ми жити з ним
І життю лише радіть.
Сонячним і дощовим
Днем, неначе сонце, гріть
Ніжно буде мир всіх нас,
Наші душі та серця,
Доки протіка наш час,
Тобто до життя кінця.
Наче квітонька, цвісти
Буде мир, та цілий вік.
Більш не будемо нести
Ми важкий свій хрест повік.
З миром прийде щастя теж.
Будемо ми відчувать
Всі його. Й не буде меж
Радості, що протікать
Буде річкою у нас
Доти, доки ще іти
Буде наш життєвий час.
Житимемо я і ти,
Він, вона у мирі цім
Протягом життя всього,
Адже наш із вами дім
Стане також і його.
Євген Ковальчук, 23. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Євген Ковальчук