Холодна ніч ховає землю
В своїх обіймах льодяних.
І зорі так прекрасно сяють,
Але далеко як до них!
Від стужі місяць геть червоний
У небі на своїм плаву.
Худі гілки кидають тіні
Від сяйва того на траву.
Суху траву, що ще недавно
Буяла квітами у полі,
Тепер же жовтими листками
Холодний вітер гра поволі.
Осіння ніч ховає землю
В сріблясто сивій темноті.
І пропливають десь над нею
Сузір'я в небі золоті...
30.08.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Далека Зірка