Буде і час, і дощі за вікном,
Ніч, що втомилася нас проводжати.
Я це вже бачив, немов у кіно
Там, куди я не хотів приїжджати.
Знов мовчимо аби вжитися в роль.
В ту, що ніяк не зуміли зіграти.
Ти - королева. Та я не король
Там, куди я не хотів приїжджати.
Скільки доріг в цьому домі зійшлись.
Скільки сердець він ще має зібрати.
Я обійму тебе знову. Колись.
Там, куди я не хотів приїжджати.
Крила віднині - прикраса стіни.
Більше не зможуть у небі тримати.
А на губах тане присмак вини
Там, куди я не хотів приїжджати.
Вірність не значить лягати удвох.
Сила - не тільки життя розпізнати.
Я це збагнув, як струмок наш засох
Там, куди я не хотів приїжджати.
Зможеш - пробач його стіни та дні,
Що не схотіли з нас душі знімати.
Що рятували нас у метушні
Там, куди я не хотів приїжджати.
Мовчки іду крізь минуле убрід.
Хтось говорив “Долю не відгадати”.
Я не забув, як дивилися вслід
Там, куди я не хотів приїжджати.
Як тільки втомишся знов напролом.
Як не захочеш надмірне бажати.
Будь моїм гостем нічним за столом
Там, куди я не хотів приїжджати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Seth