І на́віть, якщо я піду́,
Порва́вши усі свої стру́ни,
Знесилений, може, впаду́,
Почу́єш пісе́нь мої́х лу́ни …
Ослі́пну чи ста́ну глухи́м,
Засну́ і не ска́жу буди́ти,
Ніколи не ста́ну чужи́м
Іна́кше не вмі́ю я жи́ти …
І на́віть якщо моя тінь
Буде за тобо́ю ходи́ти,
Вона се́ред цих потрясі́нь
Неви́дима вміє люби́ти …
Як на́віть сліпий буреві́й
Захоче тебе захопи́ти,
Хтось кри́кне йому́: ти не смій
І па́льцем таку зачепи́ти …
Зате́рте забу́те ім’я
Зрина́тиме зно́ву і зно́ву.
Завжди́ бу́деш ти й бу́ду я
Така цьо́го сві́ту осно́ва …
У цьому нема́є кінця,
Для цьо́го нема́́є поча́тку,
Для цього дали́ нам серця́,
І цю на віки́ фотока́ртку ...
І на́віть, якщо я піду́,
Порва́вши усі свої стру́ни,
Знесилений, може, впаду́,
Почу́єш пісе́нь мої́х лу́ни …
Музичний супровід з допомогою ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: Дружня рука