Слову, Ісусу Христу
присвячується з любов'ю
Без вершини — нічому не бути!
Без вершин ніби й слова немає…
Бо з вершини
коромисло те —
що золоте й срібне* —
Та — лиш срібло — низин доторкає
Струменіть, оченята,
таїною рідного краю!
Неосрібленим ликом —
і Бога,
і рідного краю не взнають
Крила й зрілість — і те
від вершин Твоїх золото, Господи!
Єси чистив спонтанно...
За дзвінком — і дзвінок —
й за дзвінком
і ведеш
ведеш кожного
і всі «йдуть за планом».
А з вершин Твоїх — золото!
Та Ти — Жертва!
і срібло — торкає...
11.7.2012
*- срібність — серце жертовне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович