Знову київське небо шматують сирени, Металевий на місто падає дощ.
Золоті купола з сумом дивляться в небо,
Камуфляжні машини прямують до трощ.
Дніпро сивий тече, не шумить не реве,
Відблиск куль ппо, біль і попіл несе
Під мостами Метро і Патона.
Місто міцно стоїть на безмежжі століть
Місто спить і не спить відчайдушно загоює рани.
Місто сліз не пробачить вандалам.
У метро залишивши страху кайдани
Місто-гніву б'ється з ницим пітерським псом та малює героям мурали.
В місті третя зима. Справедливість, святою метою, ще у перших еваковагонах, подалась на захід, небога, там і правда, злиденні обоє.
В місті, воля і лють й Присвятая Покрова, стоять твердо Михаїла Архангела вої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: терен юрій