Це котеня із кашеміру,
яке на протязі* війни
у людяність вертає віру
і муркотінням будить сни,
котрі від вибухів тікають
за горизонти мирних мрій,
дзумлять ворожих дронів зграї
поміж трасуючих завій,
в Донецькій вогняній геєні
він, ніби Аріадни нить,
пестливо горнеться до мене
і живодайно муркотить.
31.01.25р.
*На протязі – протяг, продув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: Микола Соболь