Тихо-тихо ніч лягла на поля,
Засинай синок, темінь не страшна.
Пригорну тебе ніжно-ніжно я
Щоби ти не чув, що таке війна.
Захищу тебе я від зла і болю,
Щоби ти не знав про важку цю долю.
Щоб любов твоя вічно береглась,
І надія світлом в душу пролилась.
Спи, мій хлопчику, хай зійде зоря,
Що осяє шлях без гучних тривог,
Хай нам допоможе наш Єдиний Бог,
Мир хай повернеться на наші поля.
Ой, люлі-люлі, нічка почалась
І для тебе в мене пісня збереглась
Про те, як любив міцний дуб тополю,
Як вони були одинокі в полі.
Ти зростай, синок, закінчиться війна,
Виростеш, тоді цю пісню пригадай.
Вільним будь завжди – воля лиш одна!
Про мою любов теж не забувай.
Мирослав Манюк, 30.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Мирослав Манюк