І знову настав ранок, новий день…

І  знову  настав  ранок,  новий  день,
І  знову  я  скажу  тобі  "привіт",
І  знов  тебе  побачу  я,  лишень,
Не  радує  мене  цей  новий  рік.
Бо  не  змінилося  нічого  за  цей  час.
І  знову  смуток  огортає  мою  душу.
Бо  і  не  зміниться  нічого  мабуть  в  нас.
Сказать  тобі  "прощай"    нажаль  я  мушу.
Така  гарненька  пташка  за  вікном
Тріпочеться  і  стука  в  шибку  смішно.
Про  що  співає  вітер  за  цим  склом?
Чому  ридає  сонце  безутішно?
Яскравими  сльозами  золотими
Залило  все  навколо  і  чекає.
Заплутане  думками  непростими,
Чого  чека,  саме  уже  не  знає.
Такий  мороз  на  вулиці  стоїть,
Що  сльози  ті  вже  замерзають.
Земля  так  міцно-міцно  спить,
Що  вже  й  мороз  не  обпікає.
Кімнатна  квітка  так,  як  я,  сумна.
Як  мені  жити  далі,  я  не  знаю.
Хто  мені  скаже:  де  моя  весна?
Віддай  мені  її,  тебе  благаю!

1  січня  2009  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Maggie Bee