* * *
Підгледіла, як мій Хранитель
тихцем за мною приглядав...
До вламку теплого граніту
чоло своє тоді приклав,
коли із Фрейдова помістя,
із темряви, із гущі снів,
як повінню торішнє листя,
мене внесло у рідний дім,
і де в бетоні, і в металі
гніздились пухирі пустот,
в кутку протяжно і овально
крилà круглився поворот...
Мені здається, Ангел плакав,
рукою очі прикривав,
над близькості умовним знаком
з тобою нас охороняв...
23.02.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Едварда Колі Берн-Джонса
"Амур і Психея", 1865-1867
* * *
Я подглядела, мой хранитель,
как ты присматривал за мной.
К обломку теплого гранита
я прижималась головой,
когда из Фрейдовых угодий,
из темноты, из гущи сна,
как сор на берег в половодье,
волна меня в мой дом внесла,
и, как в бетоне и в металле
гнездятся пузыри пустот,
в углу протяжно и овально
крыла круглился поворот.
Мне кажется, мой Ангел плакал,
прикрыв глаза свои рукой,
над близости условным знаком
что надо мной, и над тобой.
Людмила Улицкая
1996
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Тетяна Даніленко