[b]Та що доводиш ти собі у світі
Чи вмієш правдою на світі жити
А може мимо правди десь ідеш
Опавдуєшся – це мій хрест .
Але дарма собі брехати
Нести собі сміття у власну хату
Збирати покидьки і матюки
Прокльони різні , ворожіння
Усе приводить згодом до старіння
Та до падіння у провалля тьми
Скажи собі куди нарешті треба йти
А може правду просто відшукай навколо
То може це на світі справді воля [/b]
29.08.2024 8:07:51
https://www.youtube.com/shorts/RdCtfE5fe9U
[i]доповнення №44
Я ніколи нікого не хочу навчати , хоча моя спеціальність - це навчати дітей , учнів щоб виховати людей . Але життя - це постійна наука і коли людина згодом не займається самонавчанням , а головне самовихованням , то життя піде на спад . Тобто , якщо людина була добра і не вдосконалюється в постійному добрі і покращання добра для світу і для людей , то і вона втрачає навики добра , бо зло постійно вдосконалюється в хитрощах , обманах і брехні , і коли добра людина постійно не працює в добрі , вона погіршується . Не можна посіяти зерно пшениці і не пильнувати щоб пшеницю не зїли різні комахи , птахи чи звірі чи злі люди не знищили . Добра не буває без праці , а зло без праці завжди прийде . Хто цього не розуміє ніколи не навчиться правильно жити , а буде плисти по інерції світу де зло все більше і більше захоплює керування світом . 16.09.2024 8:35:18[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Іван Українець