Як дивно шепоче нічка,
Тихенько шумить життя
І грається мила річка,
Немовби мале дитя.
Сміються чудові квіти,
Біліє ромашок цвіт,
Легенько розносить вітер
Красу чарівливих літ.
Небесна блакить так манить,
Як хвиля всього життя,
П'янить ця краса й дурманить,
Даруючи почуття.
Ти просто лише вдивися,
Уважно без смутку й зла,
Красі ти земній вклонися,
Бо стільки у ній тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик