У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я дописав усі свої рядки,
І чорна стрічка на моїй світлині.
Гниють печінка, серце і легені,
Від мене залишаються кістки.
У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я не в землі похований - в провині,
У злобних рухах власної руки.
І не дарма злітаються круки:
В холоднім світі почуваюсь нині
У наглухо закритій домовині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Артур Дмитрович Курдіновський