Мамині очі — то небо весняне,
Теплі й глибокі, мов синя ріка.
Серце в їх блиску ніколи не в'яне,
Щирість у погляді ніжна й м'яка.
Очі ті бачили дні безнадíї,
Ночі, що сіяли розпач і страх.
В них я знаходив промінчик надії,
В них розчинявся будь-який жах.
Скільки турботи у погляді щирім,
Скільки любові в його простоті
Доля сувора не стерла довіри,
Мамині очі - віру дарують в житті.
Очі ті вчили любити й прощати,
Змалку до правди вели без вагань.
В них всі дороги, що мріяв шукати,
В них відчував я і щастя, і жаль.
Хай роки минають, тікають хвилини,
Змінять обличчя і світ навкруги.
Очі матусині — вічна святиня,
Тепло, що зігріє крізь бурі й сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Власенко Антон