Я знову слухаю тебе, Шопен,
Ця музика твоя - якась безмежна.
Немає слів, не чути в ній імен,
Вона така відверта вся, необережна
Кудись лечу далеко, аж за край …
Наздожени мене, прошу́, впізнай,
Осіннім вальсом все наповнено й дощем,
Під ним стоїть любов з моїм плащем
Мабуть тому, що в мені теж живе любов,
Як та, яка тебе так надихала,
В мені ти свого слухача знайшов …
Так як і ти скажу: якби ти знала …
Якби ти знала, Як чудово уночі,
Коли зірки – думок і мрій вивідачі,
Ти б мене мабуть тут внизу не упізнала
Ти б мене тут внизу не упізнала
Якби ти знала, як в осінньому дощі
Нас небеса наповнюють любов’ю,
З-за хмар летять крилаті посланці
Втішаються своєю роллю ...
Кудись лечу далеко, аж за край …
Наздожени мене, прошу́, впізнай,
Осіннім вальсом все наповнено й дощем,
Під ним стоїть любов з моїм плащем
[i]Музичний супровід з допомогою ШІ[/i]
[i]Кінцеві акорди є відображенням
початку воєнних дій ... [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Дружня рука