У дитинство прокладу я кладку,
І впіймаю сонце на світанку.
Візьму в друга картину на згадку,
Її вдома виставлю на ґанку.
І скупаюсь в срібних водах Стрия,
Що омиють натомлені мрії.
І попрямую своїм життям я,
Нотую миті свої в сувії
А наш рідний край додає снаги,
Милі спогади душу лікують.
Мої роки огортають сніги,
Та йти у дитинство пропонують.
Десь за обрій летять мої думки,
А Карпати запрошують в гості.
Ваблять красою сріблясті струмки,
Смереки стоять, як на помості.
© Віктор ВАРВАРИЧ
Автор картини: Roman Savchak
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2025
автор: Віктор Варварич