Гримить у небі велика сила,
Блискавки сяють, як вістря стріли.
Летять крізь бурю вогняні крила,
Птах волі летить, де люди були.
Земля трясеться, від злих ударів,
Вистачить теми для мемуарів.
В очах пташиних – лиш промінь білий,
В серці палає дух очманілий.
Він бачить той край, де муза живе,
Де сонце сходить крізь чорні дощі.
Там душі всі сплять, забувши вірші,
Там тільки братство не спить військове.
Вогняні крила в бій зрозумілий
Злітають і б’ють жар уцілілий.
Бій розвернувся на сотні гектарів,
Не вистачало всім санітарів.
Відгримів той бій, де люди були
Летить птах волі, розправив крила.
В переможний шлях всі за ним пішли,
Велика сила вже відгриміла.
Мирослав Манюк
28.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2025
автор: Мирослав Манюк