Вікна на південь, двері на схід ,
Де ти тепер, моя хато?
Пам'ять затерпла, серце як лід,
Як мені з цим зимувати?
Поїзд - на захід, вітер на схід ,
Кину на щастя монету.
Стелиться стежка та губиться слід ,
Спогади котяться в Лету.
Де ви сьогодні, мої земляки?
Скільки вас в світі блукає?
Хліб чужини і важкий, і гіркий.
Іншого просто немає...
Туга - на захід, думка - на схід
Білою чайкою лине.
Скільки ще болю, горя і бід
Вмістить в собі Україна?
В хаосі, серед руїн і пітьми,
Кожен дорогу шукає...
Люди, завжди залишайтесь людьми,
Іншої ради немає.
Може, колись через довгі роки,
Внуки посадять калину.
І нагадає той кущик палкий,
Рідну мою Україну.
Степу простори, ліси і поля,
Гори, озера й долини.
Вірю, що вільною буде земля
З гордим ім'ям - Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2025
автор: majra