відлуння вранішнього крику
злякало зграю. вечір. ти
собою збитий з пантелику
в цупких лещатах самоти
вглядаєшся в їдке прийдешнє
згортаєш чисті файли снів
у черепі думки_ як шершні
двійник їх вчувши знавіснів
і дзеркало розбивши рогом
втік в ніч_ шукати - не знайти
ти. темінь. тиша за порогом.
сміх муз. лещата самоти_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2025
автор: Ки Ба 1