Я до тебе біжу по пшеничному полю,
Не завадить подагра і радикуліт,
Бо Всевишній послав мені ще одну долю,
На чолі сивина й стільки літ, стільки літ…
На моєму шляху хрумкотіли коліна,
Бачив твій силует ( мінус три й мінус два),
Бо в багаття душі підкидав хтось поліна,
І у вісімдесят любов творить дива.
Я на зустріч несу тобі щастя і квіти,
(І дрібниці, пів пенсії нині ціна),
Із тобою удвох, наче знову ми діти,
У майбутнє маршрут – це дорога одна.
Розкажу тобі все, що в душі заховалось
І зроблю без вагань, на що вистачить сил.
Вір, любові моєї не буде замало,
Бо серйозна мета і рішучий посил.
23.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч