О краю мій, коханий дивний раю,
У пам’яті твоїй мій перший крок,
Там небеса купаються в загравах,
Віночки місяць випліта з зірок.
Це там лишилося моє гніздечко,
Ізвідки полетіла я в світи,,
Там пахнуть особливо жито й гречка
І замовкають збуджені вітри.
О краю мій, моєму серцю милий –
Поміж полів загублене село –
Прапрадіди мої там сплять в могилах,
Мого натхнення сиве джерело.
Залюблена в красу твою казкову
Несу її через усе життя,
У чистих росах скупана ранкових
Вона ставала свідком всіх звитяг.
О краю мій, до тебе я вертаю
Не раз – не два у думах навісних,
Це над тобою і у снах літаю,
Й навідуюсь на цвинтар щовесни.
У час незгод, чи інших негараздів
Підмогу знов шукаю у тобі,
Адже мене не зрадив ти ні разу,
Моїм щитом ставав у боротьбі.
О краю мій, єдиний, незабутній,
Сутність буття ти допоміг збагнуть,
Козацький дух живе в тобі могутній,
Тож гідне жниво й земляки зберуть.
Де широчінь полів твоїх багатих,
Де неба синь долають журавлі,
Там найрідніша в світі отча хата,
Котру любити сам Господь звелів.
23.01.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Ганна Верес