* * *
Коли в свою підніме вись
мій Охоронець легкокрилий,
набудуть ясності і сили
слова, обрòнені колись,
скажу я: "Відпускаєш нині
мене в квітучості гордині,
в убрàнні райдужнім гріхів
у Отчий дім нових світів..."
09. 02. 2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Альбрехта Дюрера "Моя Агнес", 1494
* * *
Когда меня переведет
мой переводчик шестикрылый
и облекутся полной силой
мои случайные слова,
скажу я: «Отпускаешь ныне
меня, в цвету моей гордыни,
в одежде радужной грехов,
в небесный дом, под отчий кров."
1996
Людмила Улицкая
Вірш з роману Людмили Улицької "Медея і її діти",
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Тетяна Даніленко