Сьогодні 27.01.2025р. минає 2 роки як перестало битися серце нашого земляка, захисника, старшого солдата гранатометного відділення 2 роти спеціального призначення військової частини А-4025 Медведчука Олександра Васильовича (25 червня 1990 р.н.). Світла пам’ять Герою! Співчуття родині!
Війна смертельною косою
Зриває наш найкращий цвіт
І туга гіркою сльозою
Вмиває землю стільки літ.
Встеляє кров'ю молодою,
Якою скроплені поля.
Синів, що знищені ордою,
Приймає матінка-земля.
Все більше множаться могили,
Над ними жовто-синій стяг.
І чути стогін: Сину! Сину…
До ночі зранку скрізь щодня.
Немає й Саші вже два роки,
Але, здається, один день.
Ще досі чути його кроки,
Мигне деінде його тінь.
Гарячим болем стисне в грудях
У мами серце, як вогнем,
Слова зірвуться:- Люди.. люди…
Та й стихне стогін.. лише – щем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Ольга Калина