так зараз і небо таке усе сіре
і наче всі хмари летять не туди
але ти на мене свій погляд спинила
і наче журба відійшла від души
.
і' наче в' очах моїх стало ясніше
думки мої знову не кличуть печаль
твої пару слів замикають на пісню
і я починаю шукати штурвал
і я починаю знову свій подих
кожного ранку з твого ім'я
Ната це точно буде знов повштох
от тільки куди не знаю ще я
а я би хотів упасти у' небо
зі хмари летівши на крилах своїх
а я би хотів долетіти до тебе
і разом з тобою між зірок летіть
а можу упасти я зразу у прірву
де душу та серце своє розірву
але я не буду стояти на місті
я руку твою в свою покладу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031658
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Андрій Листопад