Надихаєш мене плином мрій
Про мандрівки і лагідні хвилі.
Затуляю лаштунками вій
Ті бажання свої легкокрилі.
Надихаєш жаданим дзвінком
З недосяжних далеких позицій.
І про щось, зрозуміле нам двом,
Ми воркочем, як горлиці-птиці.
Надихаєш мовчанням своїм,
Як збираєш в наплічник пакунки
І тавруєш на тілі моїм
Полум’яні міцні поцілунки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2025
автор: Тетяна Мошковська