[i] Il mio bel San Giovanni
Dante[/i]
[i]І[/i] по смерті він не повернувся
У стару Флоренцію свою.
Цей, і геть йдучи, не озирнувся,
Цьому я співаю пісню цю.
Факел, ніч, її знадливе плаття,
За порогом долі дикий крик.
Він із пекла їй послав прокляття,
Та забути і в раю не міг,—
Навіть у сорочці покаянній
Пломенем свічі він не пройшов
По Флоренції своїй жаданій,
Віроломній, підлій, довгожданій...
[i]OSAlx2о25-о1[/i]
[i]Коррадо Каль. Иллюстрации к "Аду"[/i]
*
[i]О[/i]н и после смерти не вернулся
В старую Флоренцию свою.
Этот, уходя, не оглянулся,
Этому я эту песнь пою.
Факел, ночь, последнее объятье,
За порогом дикий вопль судьбы.
Он из ада ей послал проклятье
И в раю не мог ее забыть,—
Но босой, в рубахе покаянной,
Со свечой зажженной не прошел
По своей Флоренции желанной,
Вероломной, низкой, долгожданной...
А.Ахматова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Под Сукно