У невгомонній круговерті,
Весну чекаємо у серці,
Давайте будемо відверті,
Думки шкварчать, як на пательні.
Життя шифроване послання,
Змогли багато розпізнати,
Нам квітів хочеться буяння,
Та карми бачимо ознаки.
ЖОДНА ВІЙНА НЕ МАЄ СЕНСУ!
Ми люди звісно, а не звірі,
Достатньо нівечити землю,
Лиш нелюд... це не розуміє...
Ота вся нечисть загребуща,
Віками ду́шить... настогидли!
Здолай же Боженько безумства,
Журбу, як витримати й крики?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: liza Bird