Кімерії сонце заграло над степом –
У променях волі тріпочуть знамена!
Наш птах грізнокрилий злетів над скелетом
Порогів зловісних Дніпра-Бористена.
Він править як конунг тих свеїв північних,
Русі ніби князь він, як гетьман козацький!
У моря наш Конан зібрав підопічних
І рушив през море, на подвиги хвацький.
«На ви йду! – кричав він. – Тобі, базилевсе,
Здаватись я раджу, ще маєш можливість.
Як ні – начувайся, молися до Зевса:
Богів звеселяє наївна мрійливість…
Чаклуне проклятий, безсилі вже чари!
Гортай свою книжку, ціди заклинання –
Не будуть рабами й хто вірить у мари!
Невільники – вільні! Готуйсь до сконання!»
І Соня всміхнулась – руда амазонка.
«У битві з’явився, тож битись я мушу.
Побачим, Кощію, яйце де, де голка».
Аж човен уткнувся та вийшов на сушу
Той варвар засмаглий у накидці бідній.
І меч славнозвісний підніс він угору,
Що батьком кувався в Кімерії рідній.
І стіни здригнулись тиранського двору.
23 січня 2025 року
За мотивами фентезійного літературного циклу за авторством Роберта Говарда (США) про Конана Варвара (Конана Кімерійця), перша поява якого на друкованих сторінках відбулася 1932 року. У ряді оповідань («Залізний демон», «Тіні в місячному світлі», «Дорога орлів») Конан постає гетьманом прославлених своїми походами, зокрема проти імперії Туран, запорізьких козаків:
«У широких степах між морем Вілайєт і межами найсхідніших хайборійських королівств в останній половині століття виникла нова раса, сформована спочатку зі злочинців, що втекли: банкрутів, рабів-утікачів і солдат-дезертирів. Це були люди, які заплямували себе численними злочинами в багатьох країнах, народжені в степах або втекли з західних королівств. Вони звалися козаками, що значить «руйнівник». Живучи в диких відкритих степах, не маючи ніякого закону, крім свого власного кодексу, вони стали силою, здатною кинути виклик навіть великому монархові.
– Ми маємо звабити Конана залишити козаків, – раптом сказав радник. – Їхній військовий табір зараз розбитий десь у нижніх плавнях річки Запорізької.
– Хто ти?
– Я – Конан, гетьман козаків».
(«We must lure Conan away from the kozak», said the counsellor abruptly. «Their war camp is at present pitched somewhere on the lower reaches of the Zaporoska River…»
«Who are you?»
«I am a Conan, hetman among the kozaks»).
Гомер – Одіссея (Еллада, VIII ст. до н.е.)
Там розташовані місто й країна людей кімерійських,
Хмарами й млою вповиті. Ніколи промінням ласкавим
Не осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне,
Чи від землі воно йде у зоряні неба глибини,
Чи повертається знов до землі з неосяжного неба, –
Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває.
Кімерію в якості давньої назви, яку мала до приходу скіфів у Північне Причорномор'я одна зі складових земель Скіфії, згадує еллінський історик Геродот (V ст. до н.е.). Нині історики локалізують місцезнаходження Кімерії як територію від пониззя Дунаю до Приазов'я (до періоду витіснення кімерійців на схід скіфами). Особливо велику кількість географічних назв, пов’язаних із кімерійцями, зберіг схід Криму.
Кімерія очами давніх еллінів порівняно з Елладою традиційно зображується як країна жорстоких північних варварів-воїтелів, якій бракує сонячного світла. У той же час за еллінськими уявленнями землі навколо Бористена (нині Дніпро) мали бути найродючішими у світі. Культ річкового бога Бористена та його дітей був поширений Елладою. Зокрема на честь Бористена було названо улюбленого коня римського імператора Адріана (Бористен Аланський).
За руським літописом «Повість минулих літ» XII ст. амазонки мешкали у Малій Азії, біля Понтійського моря (нині Чорне море), та на пониззі річки Дону, біля берегів Меотіди (Меотії, нині Азовське море). На території так званої Європейської Скіфії відомо понад 300 поховальних комплексів жінок-воїтельок. Географія їхнього поширення включає так звану Степову Скіфію, Крим, Придністров’я, Подоння.
Схема
Кі-МЕ-рі-ї СОН-це / за-ГРА-ло над СТЕ-пом –
010 010 / 010 !10
У ПРО-ме-нях ВО-лі / трі-ПО-чуть зна-МЕ-на!
!10 010 / 010 010
Наш ПТАХ гріз-но-КРИ-лий / зле-ТІВ над ске-ЛЕ-том
!10 010 / 01! 010
По-РО-гів зло-ВІС-них / Дніп-РА-Бо-рис-ТЕ-на.
010 010 / 010 010
Він ПРА-вить як КО-нунг / тих СВЕ-їв пів-НІЧ-них,
!10 !10 / !10 010
Ру-СІ ні-би КНЯЗЬ він, / як ГЕТЬ-ман ко-ЗАЦЬ-кий!
01! 01! / !10 010
У МО-ря наш КО-нан / зі-БРАВ пі-до-ПІЧ-них
!10 !10 / 010 010
І РУ-шив през МО-ре, / на ПО-дви-ги ХВАЦЬ-кий.
!10 !10 / !10 010
«На ВИ йду! – кри-ЧАВ він. – / То-БІ, ба-зи-ЛЕВ-се,
!1! 01! / 010 010
Зда-ВА-тись я РА-джу, / ще МА-єш мож-ЛИ-вість.
010 !10 / !10 010
Як НІ – на-чу-ВАЙ-ся, / мо-ЛИ-ся до Зев-са:
!10 010 / 010 !10
Бо-ГІВ зв-се-ЛЯ-є / на-ЇВ-на мрій-ЛИ-вість…
Чак-ЛУ-не про-КЛЯ-тий, / без-СИ-лі вже ЧА-ри!
010 010 / 010 !10
Гор-ТАЙ сво-ю КНИЖ-ку, / ці-ДИ за-кли-НАН-ня –
010 !10 / 010 010
Не БУ-дуть ра-БА-ми / й хто ВІ-рить у МА-ри!
!10 010 / !10 !10
Не-ВІЛЬ-ни-ки – ВІЛЬ-ні! / Го-ТУЙСЬ до ско-НАН-ня!»
010 010 / 01! 010
І СО-ня всміх-НУ-лась / ру-ДА а-ма-ЗОН-ка.
!10 010 / 010 010
«У БИТ-ві з’я-ВИВ-ся, / тож БИ-тись я МУ-шу.
!10 010 / !10 !10
По-БА-чим, Ко-ЩІ-ю, / яй-ЦЕ де, де ГОЛ-ка».
010 010 / 01! !10
Аж ЧО-вен ут-КНУВ-ся / та ВИЙ-шов на СУ-шу
!10 010 / !10 !10
Той ВАР-вар за-СМАГ-лий / у НА-кид-ці БІД-ній.
!10 010 !10 010
І МЕЧ слав-но-ЗВІС-ний / під-НІС він у-ГО-ру,
!10 010 / 01! 010
Що БАТЬ-ком ку-ВАВ-ся / в Кі-МЕ-рії РІД-ній.
!10 010 / !10 !10
І СТІ-ни здриг-НУ-лись / ти-РАН-сько-го ДВО-ру.
!10 010 / 010 010
Силабо-тонічна система:
перехресне римування АБАБ, де рими – 4-стопний амфібрахій 010 з постійною цезурою після 2-ої стопи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Andrew Pushcha