Давні спогади, ще й наснилося,
Як над Бугом Південним йду.
Біла квіточка народилася
В ніч весняну в моїм саду.
Як із пуп'янка зачаровано
Подивилась вона на світ!
Усміхнулась мені здивовано,
І сказала своє - привіт!
День світився в раю веселкою,
Відкриваючи сенс буття.
І гойдала вона метелика,
Наче перше своє дитя...
Ну, а потім настало літечко,
Вишні сяяли у саду...
... Я - маленька, мов біла квіточка,
Знов над Бугом Південним йду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2025
автор: majra