ШІ як завжди в деяких місцях ігнорує наголос... Але це додає родзинку
Куплет 1:
У ніч беззоряну, на чорних крилах,
Летять прокльони, мов тінь орлів.
Українські відьми встають із попелу,
Несуть розплату для ворогів.
Зілля варилось в казанах темряви,
Кров землі кипить у них.
Там, де ступлять їх босі ноги,
Гасне світло й падає гріх.
Приспів:
Крик сови й шум вітрів,
Відьми кличуть до хрестів.
Не втекти від їх руки —
Військо мстить з глибини.
Куплет 2:
Хто прийшов вкрасти землю й волю,
Той не вернеться, той пропав.
Тінь відьми впаде на поле бою,
Прокляття їх — смертельний жар.
У кожній хаті вогонь горить,
Молитви летять крізь роки.
Відьомська сила розбудить ліс,
І ніч наповниться їх криком.
Приспів:
Крик сови й шум вітрів,
Відьми кличуть до хрестів.
Не втекти від їх руки —
Військо мстить з глибини.
Бридж:
У колах золи і кісток танець,
Мов тінь грози, їх сила зроста.
Зорі згоряють в глибинах ночі,
Відьомська кров — це вогонь життя.
Фінал:
І де б не ховався ворог в пітьмі,
Прокляття знайде його в землі.
Немає спокою тим, хто ступив
На землю, де воля ніколи не спить.
Приспів:
Крик сови й шум вітрів,
Відьми кличуть до хрестів.
Не втекти від їх руки —
Військо мстить з глибини.
Кода:
Помста — як вітер, невидимий, дикий,
Відьми ведуть нас крізь темні віки.
Україна прокинеться знову, сильна,
А ворог розтане, мов тінь без душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2025
автор: Mr.Iuda