Якби думкам було подібне тіло,
Зумів би довгий шлях я вмить пройти,
Змогли б тоді мого бажання крила
До тебе відстань нанівець звести.
Я б не зважав на простір, що між нами -
Не знає спритна думка перешкод,
Над морем пролетів би, над ланами,
Щоб до твоїх дістатись нагород.
Але шкода, та думкою не стану,
Як підеш ти за покликом вітрів -
Зруйнує мрії хибної оману
Та безліч всіх земель, і всіх морів.
Як промінь думка, тіло ж йде неспішно...
Я ж сльози ллю у розпачі невтішнім.
14.06.2022
© Тетяна Даніленко
На цей переклад створена пісня, музика та виконання НМ ОКТАВА. (Авторські права належать Тетяні Даніленко):
https://oktava.me/song/66fc1f856d1ec952dfcb0aab
If the dull substance of my flesh were thought,
Injurious distance should not stop my way;
For then despite of space I would be brought,
From limits far remote where thou dost stay.
No matter then although my foot did stand
Upon the farthest earth removed from thee;
For nimble thought can jump both sea and land
As soon as think the place where he would be.
But ah! thought kills me that I am not thought,
To leap large lengths of miles when thou art gone,
But that so much of earth and water wrought
I must attend time′s leisure with my moan,
Receiving nought by elements so slow
But heavy tears, badges of either′s woe.
William Shakespeare
Переклади Дмитра Паламарчука и Олександра Грязнова:
Коли б то плоть на мисль було можливо
Мені змінить хоч на короткий час,
Я б відстань подолав несправедливу,
Що безконечністю лягла між нас.
Хай доля занесла б, немов пилину,
Мене в найбільш віддалені світи,
Я б, перетнувши океан; прилинув
До місць, в яких перебуваєш ти.
Та я не мисль і вільно так не лину
В той світ, що заховав твою красу, —
Корюсь я силі простору й часу,
Бо створений, як всі, з води і глини.
Вода — невтішних сліз моїх потік;
Земля — я до землі приріс навік.
Дмитро Паламарчук
Якби з думок моє складалось тіло,
Як легко перенісся б я тоді
Туди, де ти! Ніщо б не зупинило
Мене ні на землі, ні на воді.
Де був би я спочатку – неважливо,
Хай на шматку найдальшому землі,
До тебе блискавично і сміливо
Полинув би у думки на крилі.
Але, на жаль, складаюсь переважно
Я з елементів двох – землі й води.
Тому услід за думкою відважно
Не здатен я полинути туди.
Земля, – до неї міцно я приріс;
Вода, – я ллю струмки невтішних сліз.
Олександр Грязнов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2025
автор: Тетяна Даніленко