Відлітають, так рано журавлі
Сини, що захищають нас у бою.
Вони пролили кров на землі
За Україну, Батьківщину свою.
Змарніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Посивіли від дощу небеса
В труні лежить козак молодий.
Високий стрункий ,як в клена краса
Лежить у труні, немов живий.
Зчорніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Прошу панове, зупиніть війну!
Хай кров не стікає з ран сина.
Хай голуб миру принесе весну!
З війни стрічає мати сина.
Був у мами син єдиний один
Ридає опухли від сліз очі.
Схилилась ,як тополя між калин
Голосить за ним до півночі.
В останню путь проводжає сина
Згасло для неї сонце на землі.
Дме в очі вітер, і хуртовина...
Сумну пісню співають солов'ї.
А вража куля серце пробила
Душа злетіла у інший світ.
А з мертвих квітів зросла могила
Сину,який цвів як маків цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2025
автор: Чайківчанка