На смерть ангела
Ураженою струмом суму
тепер тобі довіку бути…
У вічних спогадах і думах
ЙОГО
скрізь бачити і чути.
Здавалось, гірше не буває -
страшна реальність. А тепер –
тепер
ЙОГО
ніде немає!
Був… щойно поряд…
і… помер.
Повір,
ЙОМУ
на небі жити -
не можуть ангели померти!
Тобі ж - довіку вовком вити.
І вічно сумувати церкві…
22.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2025
автор: Саша Чорнобіла