[i]Українським воїнам на Курщині!!![/i]
Ти, вра́же, ду́маєш, що мо́жеш нас зляка́ти,
Ти, вра́же, ду́маєш, хтось бу́де утіка́ти,
Чу́єш, навчи́лись ми крі́зь но́чі вже літа́ти,
Чу́єш, трясу́ться вже твої́ тамбо́вські ха́ти
[i]Ти, вра́же, ду́маєш, що мо́жеш відібра́ти
Ці вечори́, ці ра́нки і ці ха́ти,
Наші глибо́кі не́бом вкри́ті но́чі,
Такі глиб́окі лиш для нас діво́чі о́чі [/i]
Тут, вра́же, ти страше́нно помили́вся,
Ти, вра́же, ще таки́й не народи́вся,
Щоб міг це в нас ти та й собі́ забра́ти.
Стріля́ють пра́ведні у ніч гарма́ти …
Бо не навчи́вся, вра́же, ти люби́ти,
А цьо́му нас на́віть не треба вчи́ти,
Тому не замовка́тимуть гарма́ти,
Щоб вдо́ма ді́ти в мирі могли́ спа́ти …
[i]Ти, вра́же, ду́маєш, що мо́жеш відібра́ти
Ці вечори́, ці ра́нки і ці ха́ти,
Наші глибо́кі не́бом вкри́ті но́чі,
Такі глиб́окі лиш для нас діво́чі о́чі [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2025
автор: Дружня рука