КОЛИШНІМ ВЖЕ НЕ БУДЕ СПІВ ПТАХІВ...
У свідчення повірив би і сам,
Що у садку усім птахам співучим
Чарівний голос Єви пролунав,
І відгукнулися птахи співзвуччям...
Спів Єви – лиш мелодія, без слів,
Таку чарівність мала красномовну,
Що тільки птах небесний розумів
Той спів, чи сміх, що піднімав угору.
Те дійсно сталось, що її пісні
З пташиними з’єдналися піснями
І музику божественну сплели,
Яка лилась небесними світами!
Колишнім вже не буде спів птахів,
Бо в ньому є чарівний Єви спів…
14.06.2023
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - Картина Клода Моне «Сад ірисів в Живерні», 1899-1900
NEVER AGAIN WOULD BIRD'S SONG BE THE SAME
He would declare and could himself believe
That the birds there in all the garden round
From having heard the daylong voice of Eve
Had added to their own an oversound,
Her tone of meaning but without the words.
Admittedly an eloquence so soft
Could only have had an influence on birds
When call or laughter carried it aloft.
Be that as may be, she was in their song.
Moreover her voice upon their voices crossed
Had now persisted in the woods so long
That probably it never would be lost.
Never again would birds song be the same,
And to do that to birds was why she came.
Robert Lee Frost
На цей переклад створена пісня, музика та виконання НМ ОКТАВА. Авторські права належать Тетяні Даніленко.
Запрошую прослухати!
https://oktava.me/song/66eae4da6d1ec952dfc9179d
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2025
автор: Тетяна Даніленко