На сході вкраїнськім стріляють гармати
Снаряди й ракети свистять ,
Гинуть за волю там наші солдати
За неньку Вкраїну стоять.
Ворог підступний ,що звав себе братом
Руйнує без жалю наші міста.
Вже третя зима як зробився він катом,
Пощади до нього у нас вже нема.
Бачить не впаде під ним Україна,
Не схилить голівку свою.
Століттями вже не стає на коліна
Волю боронить свою.
Кличе зі сходу чужих він солдатів,
Ми не під силу йому.
Але й під дулами їх автоматів,
Бороним країну свою.
На всіх кладовищах по нашій Вкраїні
Жовто-блакитні стоять прапори,
Під ними спочили у вічнім спочині ,
Вкраїни моєї найкращі сини.
За них не забуде повік Україна,
У пам’яті вічно всі їх імена.
І ми перед ними стаєм на коліна,
Хоч знаєм подяка це дуже мала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2025
автор: Іван Мотрюк