А день помітніше коротшає.
Пітьма готує укриття.
Зима настирливо запрошує
в передпокої небуття…
Ще мить – і спогадів побільшає,
не стане літа і зими.
І в нас немає долі іншої –
стаємо спогадами ми…
Усе проходить. Все міняється…
Печать погоди на вустах.
І навіть біди забуваються,
лиш був і вічним буде страх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2025
автор: Саша Чорнобіла